Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
окликати — окликнути (називати когось на ім я / покликом привертати до себе його увагу), окрикати, окрикувати, окрикнути, накликати, накликати Пор. кликати I … Словник синонімів української мови
окликати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
окликати — ликам, каш, Пр. Окликувати, окликнути … Словник лемківскої говірки
накликати — I накл икати див. накликати. II наклик ати а/ю, а/єш, недок., накли/кати, и/чу, и/чеш, док., перех. 1) Запрошувати, скликати кого , що небудь у якій небудь кількості. 2) на кого – що і без додатка. Викликати що небудь неприємне, небажане. 3)… … Український тлумачний словник
окликаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окликати … Український тлумачний словник
окликання — я, с. Дія за знач. окликати … Український тлумачний словник
окликнути — див. окликати … Український тлумачний словник
окрикати — а/ю, а/єш і окри/кувати, ую, уєш, недок., окри/кнути, ну, неш, док., рідко. 1) перех. і без додатка. Те саме, що окликати. 2) неперех. Те саме, що вигукувати … Український тлумачний словник
кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… … Словник синонімів української мови
окликнути — див. окликати … Словник синонімів української мови
